Ілля Чавчавадзе у XXI сторіччі: дискусії у школах демократії СЦБД

Ілля Чавчавадзе був одним із основоположників традиції демократичного мислення у Грузії. Його погляди постійно обговорювали в школах демократії, в демократичних таборах або під час інших заходів, організованих СЦБД. Однак, цього разу СЦБД вирішив змінити характер дискусій, зробивши їх більш регулярними та організованими.

«Ілля у XXI сторіччі» – назва заходу, який об’єднав студентів шкіл демократії, їх випускників, координаторів шкіл та запрошених гостей. Дискусії охопили наступні теми: права людини, секуляризм, етнічні меншини та участь жінок у політиці, місцеве самоврядування, громадянство, освіта та критичне мислення, медіа, національна ідентичність та історія. Найголовніше, дискусії базувалися на осмисленні публіцистичної спадщини Іллі Чавчавадзе, у яких учасники намагалися дослідити та зрозуміти можливе ставлення Іллі Чавчавадзе до сьогочасних процесів, які розгортаються в Грузії та світові,а токож його погляди на ті питання, які активно обговорюються у сучасному політичному та суспільному житті Грузії.

У Школі демократії в м.Телаві були проведені дискусії про роботи Іллі Чавчавадзе на тему самоврядування та влади, а також про його звернення до тогочасного грузинського суспільства. Доповідачі зауважили, що, на жаль, проблеми та виклики 19 сторіччя залишаються актуальними і на сьогоднішній день, і що знову суспільству потрібно наголошувати на тому, що «обранці повинні служити країні, а не цареві або васалові».

Також у м.Телаві обговорювалися питання, пов’язані з етнічною принадлежністю та секуляризмом. Було відмічено, що ці питання не втрачають популярності у сучасності: відносини між державою, церквою, громадянином та владою були у центрі дебатів і в минулі, і в теперішні часи. Думки та роботи Іллі Чавчавадзе були сфокусовані на громадянинові, незалежно від його статусу, статі, етнічного походження або релігійної принадлежності: «Рівність перед законом – це основа структури суспільства». Ілля вірив, що різноманітність релігій не перешкоджає національній єдності: «Різноманітність релігій – це не те, чого ми боїмося. Грузини, яких самих розпинали за віру, знають, як поважати інші релігії». Ілля надавав приклади послідовувачей різних конфесій – вірмен, євреїв та мусульман, і зауважив, що протягом століть, ці людини знайшли «свободу свідомості» тут, у Грузії.

Питання стосовно етнічної принадлежності та світської держави також порушувалися у Школі демократії в м.Горі. На думку однієї з учасниць дискусії, Сюзани Берідзе, голови інформаційного центру імені святого Іллі Праведного, Ілля Чавчавадзе категорично би відмежувався від тих груп нео-нацистів, які заперечують його ідеї у сьогоднішній час. Вона процитувала роботи Іллі на тему толерантності, щоб підсилити свій аргумент: «толерантність не означає слідувати, а скоріше проявляти повагу, яка повинна бути основою у ставленні до поглядів людини, навіть якщо вони неприємні або суперечать Вашим поглядам…хіба це неможливо, щоб людина або люди, які не є християнами, мусульманами або язичниками, не були б хорошими людьми?!»

У м.Горі велися дискусії про права жінок та емансипацію. Журналіст Гванца Долуашвілі цитувала Іллю Чавчавадзе, щоб продемонструвати, наскільки важливими є його думки в сьогоднішній час: «Не таким далеким є той час, коли праця жінок принесе свої результати і цю цілу половину людства запросять до світового столу, де вони займуть свої почесні місця».

У Школі демократії в м.Кутаїсі, під час обговорень публіцистичних робіт Іллі Чавчавадзе, особливо звернули увагу на питання освіти. На думку одного з учасників дискусії, неможливо прирівнятися до розвинених країн без впровадження суттєвих реформ у сфері освіти. Учасник дискусії надалі зауважив, що робота у цьому напрямі повинна стати пріорітетом, щоб уникнути майбутні розчарування, про що також писав Ілля Чавчавадзе у своїх роботах століття тому.

У м.Батумі дискусії були зосереджені на проблемах прав людини та етнічних меншин. Юрист Малкхаз Накашідзе, викладач права в Батумському державному університеті, відзначив, що «у питаннях стосовно прав людини, Ілля Чавчавадзе залишається актуальним та сучасним. Його ідеї про право, рівність, секуляризм та національні меншини настільки досконалі, що наші студенти вивчають Іллю, як адвоката».

Журналізм був ще одним питанням, про яке дискутували у м.Батумі. Одна із доповідачок, Ека Лорткіпанідзе, повідомила, що бачення суспільного журналу за часи Іллі відповідає сьогоднішньому розумінню суспільного мовлення, де роль медіа, з одного боку, заключається у вихованні суспільства, а, з іншого боку, у критиці та розкритті реальності: «спустіться на дно річки життя, та знайдіть значення її портрету життя. Там, на дні життя, він або вона знайдуть багато перлин і навіть більше осаду та бруду. Їх відкриття…не повинно лякати журнал». Також дуже актуальною є думка Іллі про те, що суспільне медіа повинно створюватися суспільством, а не однією людиною чи групою людей.

На зустічах шкіл демократії було обговорено багато інших питань, які прямо чи опосередковано були пов’язані з роботами Іллі Чавчавадзе: дискредитація чи переоцінка цінностей, обмеження свободи самовираження, самоврядування і децентралізація, стан грузинської мови і сьогочасні мовленнєві норми. Також виносилися наступні запитання: Що би сказав Ілля про права сексуальних меншин? Про встановлення пам’ятника Сталіну? Про «грузинський марш»? Чи був би він проти будівництва мечеті в Батумі? І доповідачі, і учасники погодилися, що, враховуючи свої прогресивні погляди та ліберальні цінності, Ілля Чавчавадзе протистояв би диктаторам та ідеології ненависті, як він робив протягом свого життя у своїх роботах та діяльності. На жаль, це були саме ідеологи ненависті, які забрали життя Іллі Чавчавадзе.