Рівноправність в політиці – ряд заходів у школах демократії СЦБД

З лютого по березень цього року СЦБД організував ряд заходів, спрямованих на інформування громадськості щодо важливості рівноправності в політиці та гендерних квот. Зустрічам передували дискусії, що розпочалися в парламенті Грузії навколо проекту закону, котрий передбачає поправки до Виборчого кодексу Грузії та впровадження 50% гендерних квот у списки політичних партій за пропорційною виборчою системою. Проект закону, автором якого була робоча група з питань участі жінок та, який був ініційований близько 37000 виборцями, був відхилений під час першого слухання в Парламенті Грузії. Незважаючи на це, дискусії навколо цієї теми продовжуються, і школи демократії і надалі планують організовувати тематичні зустрічі та кампанії.

З огляду на те, що жінки представляють 52% населення Грузії, їх представництво у виборних та призначуваних органах державної влади залишається дуже низькою. Серед 150 членів парламенту, лише 16% є жінками, у той час як на місцевому рівні тільки 13% жінок посідають виборні посади. Із 64 муніцепалітетів в Грузії лише в одному посаду міського голови посідає жінка.

Згідно зі змінами до Конституції Грузії, прийнятими у 2017 році, держава взяла на себе зобов’язання ліквідувати нерівноправність за статевою ознакою та забезпечити справжню рівноправність шляхом проведення надзвичайних заходів. Окрім того, згідно з різними міжнародними конвенціями, Грузія взяла на себе зобов’язання забезпечувати гендерну рівність.

Дискусії пройшли в чотирьох містах Грузії – Батумі, Кутаїсі, Горі та Телаві, і їх відвідали представники громадянського суспільства, політики, депутати-мажоритарники та їх члени команди. Розуміння точок зору депутатів щодо теми та їх залучення до дискусій були критично важливими. Кожен із них зазначив, що вони підтримали проект закону про гендерні квоти.

Протягом дискусій в Телаві, член парламенту, Ірина Пруідзе, звернулася до аудиторії. Вона наголосила особливо на тому, що проект закону про гендерні квоти є тимчасовим механізмом для досягнення гендерної рівності та є міжнародно визнаною практикою: «На цьому етапі важливим для Грузії є введення механізму гендерних квот для досягнення рівних політичних можливостей. Також важливо підвищувати свідомість на цю тему, аби уникнути обговорень квоти без остраху».

Однією з учасниць дискусії в Батумі була член Верховної ради Аджарії, Ніно Чкхетія, яка очолює раду з гендерної рівності. Пані Чкхетія зауважила, що в уряді немає ані єдиної думки, ані єдиної позиції щодо проекту закону. Вона далі зазначила, що «через те що політична культура залишається чоловічою, краще реагувати на неї за допомогою категоричного механізму, а саме прийняття закону про гендерні квоти». Ніно Чкхетія також підмітила, що така сама ініціатива буде впроваджена у Верховній раді Аджарії.

Іда Бакхурідзе, член робочої групи з питань політичної участі жінок, також спілкувалася з аудиторією протягом зустрічі в Горі. На її думку, введення гендерних квот є дуже важливим, аби по-справжньому збільшити політичну участь жінок, і парламент Грузії повинен скористатися цією історичною можливістю.

Учасники дискусії звернули свою увагу на різні аспекти цієї теми: на історію квот та досвід розвинених країн; на участь жінок в грузинській політиці та тривожні тенденції у цій сфері; на стан прав жінок в Грузії та переваги гендерних квот для рішення проблеми нерівноправності.

Учасники зустрічей також обговорювали аргументи опонентів гендерних квот. Зазначили на тому, що часто критикують штучний характер квот. Хоча нерівноправність і була становлена протягом століть нештучним шляхом, розвинені країни вирішили боротися з цією проблемою за допомогою введення тимчасових механізмів. Що стосується Грузії, то процес досягнення повної рівноправності без введення гендерних квот або схожих механізмів може тривати десятиріччя, що перешкодить розвитку країни. Дискусії також були зосереджені на громадських, суспільних та економічних бар’єрах, які перешкоджають жінкам, котрі вирішили займатися політикою.

Обговорення були важливою частиною ряду заходів, запланованих школами демократії. Процес кампанії включав в себе також інші цікаві заходи, які були організовані координаторами шкіл демократії разом з випускниками. У школах демократії були проведені відкриті дебати про важливість рівноправності в політиці, дебати, які включали і обговорення з прихильниками та опонентами гендерних квот, і он-лайн діяльність, і візити координаторів шкіл до місцевих медіа.

Окрім того, випускники шкіл демократії безпосередньо спілкувались з депутатами через листування та електронну пошту, аби дізнатися про їх ставлення до гендерних квот. Випускники Школи демократії в м.Кутаїсі зустрілися з депутатом особисто та поговорили з ним про важливість гендерних квот. Випускники Школи демократії в м.Батумі підготували відео, в якому вони говорили про потребу підтримувати гендерні квоти.